Владимир Коротин -
Новий погляд на біотопну акваріумістику
Незважаючи на тотальну тенденцію відхилення міжнародного біотопного руху у бік акваскейпу, завжди залишаюся прихильником класичного спрямування з обов'язковим провидінням елементів дослідницької роботи обраної ділянки імітації. З іншого боку зрозумілий процес злиття двох напрямів з благословення організаторів різноманітних конкурсів – видовищність. Давайте розбиратися чи це так насправді і до чого це може призвести в кінцевому підсумку. За замовчуванням прийнято вважати, що хаотично розкидані корчі та пальмові листи у чорній воді перестали нести естетичну красу та смислове навантаження. Безумовно, в цьому є логіка, такою картинкою важко зараз здивувати та зацікавити вимогливого респондента. І на тлі робіт виконаними в стилі природного акваріума за первісним задумом майстра Такасі Амано, виглядають непоказно. Однак окрім візуальної картинки робота має нести й інформаційне навантаження. Та й взагалі, будь-якій роботі вважаю, крім усього перерахованого вище, належить мати свою неповторну родзинку. І не важливо, в чому саме вона виражатиметься: креативне оформлення з використанням нових рішень, змістом раніше не використаних гідробіонтів і не обов'язково це має бути риба. Нововведення, просто щось нове, креативне, що не використовувалося колегами по цеху раніше.
А коли все це відразу вдасться втілити в одній акваріумі, що оформляється, на виході отримуємо призову роботу високого рівня. Тепер можна приділити небагато уваги регіону для створення біотопу чи то для конкурсу, чи просто для дому, в офісі. Не намагайтеся імітувати те, для оформлення чого у вас не буде під рукою достатньої кількості та якості матеріалів, рослин та живності. Біотоп вітчизняних водойм, ось вихід як для новачка, так і для професіонала. І повірте, краса наших помірно континентальних річок та озер нічим не поступається водойм тропічної області планети. А видовий склад рослин та риби ще й фору дасть у цьому відношенні. Потім весь матеріал на місці, завжди під рукою. Не влаштовує оформлення, будь-якої миті безболісно і головне швидко можна знайти інше рішення. Поряд із цим мчить популяризація нашої флори та фауни для наших іноземних колег. Та чого там приховувати, часом і наші дивуються що все це перебувати у них під носом. Ось із невеликим відступом ми плавно підійшли до головної частини статті про запуск рідного Українського біотопу. Як вище викладено головне у створенні будь-якого акваріума це народження ідеї, це може проходити як швидко і безболісно або ж у творчих муках. У моєму випадку виношування проекту зайняло кілька років.
Чому так довго, спитаєте ви. Перш за все, не до кінця усвідомлював, як саме підійти до цього питання і головна відсутність приміщення, що задовольняють вимогам для організації цього божевільного експерименту. І лінь, просто лінь, куди без неї рідний. І так – зимовий акваріум. Протягом тривалого періоду спостерігав і аналізував багато робіт з холодноводних біотопів, які мені траплялися, проте виконання саме в періоді зимової пори року так і не попалися. Ось мене й зацікавило це питання. Зайнявся одним словом. Зрозуміло, що імітація саме зимового біотопу зробити не вийде з багатьох незалежних від мене причин, технічно виконати це неможливо. Але відобразити сезон танення льоду на водоймі цілком можливо. За точку відліку взято умовно середину березня із середньодобовою температурою води 3-5 градусів. Русло рік у моєму випадку не підходить, лід швидко забирає. А ось стариця, де льодовий покрив тане повільно, від краю до центру влаштовує в повному обсязі. У цей час всі водоймища починають інтенсивно підживлюватися за рахунок танення снігу, рівень води піднімається та затоплює берегову лінію, звільняючи місця між льодом та берегом. Тут відбувається швидке насичення води киснем і починається інтенсивне розмноження рослинності, планктону та найпростіших організмів. Що, у свою чергу, призводить до накопичення більшості видів риб для переднерестового жору. Із концепцією визначились.
Тепер на порядку денному стало головне питання без рішення, яке подальше просування просто неможливе – місце для проведення дослідницької роботи. Головна умова - температурний режим, приміщення має бути досить холодне, але в той же час не промерзати. Завдання якого гальмувала рух уперед протягом довгого періоду часу, поки випадок не поміг. На роботі звільнилася кімната, яка підходила за всіма параметрами, включаючи наявність води та каналізації, відповідного столу. Приміщення без опалення, тільки з однією стіною, що примикає до опалювальної кімнати. Що дозволяло тримати середню температуру повітря залежно від температури зовнішнього повітря від 2 до 9 градусів. І про родзинку. Виконання такого плану біотопу вже саме по собі нововведення, але спочатку була ідея так само відобразити деякі проблеми наших водойм. Зокрема задумав показати загрозу розселення інвазантних видів у наших водоймах, але з ряду причин які указу нижче втілити не вийшло. Ну і звичайно ж незвичайне використання декору загалом і корчів у приватності. З наявних акваріумів було обрано банку на 150 літрів з розмірами 1000 на 500 на 300мм. Основна фільтрація навісний фільтр Aguael FZN3 1200, додатковий Aguael ASAP 500. Для освітлення був використаний світлодіодний світильник потужністю 30Вт 6500К. Обігрівач як ви вже напевно зрозуміли в даному випадку зайвий прилад. Приміщення є, картинка склалася, з обладнанням визначився – уперед. Час старту – початок листопада 2021 року. У чому краса старту так цей час проведення - зима. З одного боку часу вільного більше, з іншого зима якраз підходить для запуску складного проекту навіть для мене. За об'єктом дослідження далеко ходити не буде, все перебувати недалеко від будинку. Зустрічаємо старицю річки Хорол. У плані оформлення морочитися і уникати натурального не захотів, біотоп так біотоп.
Ще влітку помітив на березі річки, що оголилися у зв'язку зі зниженням рівня води шматок берегової лінії. І ось у листопаді вилучив ділянку і переніс до акваріуму. Головна умова – дочекатися кілька днів невеликого морозу. Беремо ножівку з дрібними зубами і акуратно за розміром випилюємо. Поміщаємо заготовки в ящик і перевозимо на місце експозиції. По висоті потрібно трохи накинути розмір, тому що при намоканні у воді дає відповідно просідання під своєю вагою поки не займе своє місце, додав 5см. Заготівлі такого плану можна зробити заздалегідь і влітку, звичайно, але в цьому випадку загине все живе від пересихання, та й сама декорація буде крихкою. Одним словом вилучив шматки берега та дна, завантажив та транспортував для подальшої роботи. Корч був раніше вилучений, почищений і висушений для подальшого використання в роботі. Пісок як ґрунт брався так само у водоймі. Ідею продовження композиції за межі самого акваріума використовую та експериментую вже давно. Перший раз використав для конкурсної роботи у 2016р. Не обійшлося без такого маневру і в цій роботі, проте корч тепер більше і масивніше ніж використовував раніше. Кріплення декорації на скло, чи то камінь, чи корч та ще завдання... Перелопатив весь інтернет, виразної відповіді так і не знайшов. Довелося проводити власні експерименти. Акваріумний силікон, різні різновиди суперклеїв – все повз, будівельні цвяхи та липучки – не доля. У 2016 році виручив епоксидний двокомпонентний клей, як виручив, з натяжкою. Цього року знайшов новий вихід у вигляді силіконовий акриловий прозорий двосторонній скотч, який чудово себе зарекомендував. Спробував і дерево на скло та камінь. У результаті маємо - задня частина акваріума берегова лінія, з якої виходить корч і має продовження через фронтальне скло. І так забув додати, та частина корчі яка виступає за межі акваріума я обробляю кілька разів будь-яким машинним маслом, створюючи ефект мокрого.
Після монтажу наповнення вже встановленої композиції водою потрібно проводити неквапом у кілька підходів, у мене зайняло три дні. По-перше, так менше піднімемо органіку, а по-друге композиція повинна сама під своєю вагою займати належне їй місце. У результаті зі 150 літрового акваріума декорації зайняли третину обсягу. Клопітна ця справа підтримувати біобаланс у холодноводному акваріумі, а в якому за весь час температура не піднімається вище 9 градусів (в середньому 5), то ще заняття. Спочатку хоч взагалі зливай, але щоденні заміни по 30-50 літрів роблять свою справу. Одне радує, що воду гріти не потрібно, а кран прямо біля акваріума. А з іншого боку знав, за що беруся, так що несподіваного нічого не сталося. Органіки темрява, та чого вже - одна органіка спочатку. А за такої температури надії на якісну і швидку роботу бактерій надії мало. Так що залишається тільки заміни, заміни, заміни до повного виведення надлишок органіки для цього обсягу. Однак зрештою час плюс терпіння принесло довгоочікувані результати. Змінилася за цей час і верхня берегова частина композиції, освітлення та температура внесла зміну в життєвий цикл рослин. Прокинулися точки зростання, рослин та композиція заграла зеленими весняними півтонами. Тепер по рибі. Перше що спало на думку це сонячний окунь (Lepomis gibbosus), який з кожним роком захоплює все більше території в басейні річок України. Однак, оскільки до нашого Хоролу він поки не дістався, довелося шукати цього симпатичного гостя на боці, але не тут було... Якщо раніше його можна було спокійно придбати, то тепер у продажах його не знайшов. Не допомогли ні знайомі з регіонів, де вони водяться, ні звернення до рибалок на їхніх інтернет ресурсах. Але потім згадав про ще один вид, який хоч поки і рідко, але став траплятися в нашому районі. Ротань (Perccottus glenii) (витяг з Вікіпедії - 2018 року цей вид з'явився в басейні річки Хорол на Полтавщині)
Але й цю рибку зрештою мені знайти не вдалося, але зимовий час вносить свої корективи в намічені плани. Тож відображення проблеми штучно заселених видів відпала сама собою. Вдалося дістати підлітків линя (Tinca tinca) тільки невдача спіткала і з цим вибором. Як відомо, лин у холодну пору року впадає в сплячку, тому поведінка в банку відповідала природній. Риба намагалася закопатися і сховатися. Невдачі в пошуках риби змусили згадати колишні навички з лову з льоду, вилазка на рибалку принесла в загальний залік червонопірку (Scardinius erythrophthalmus) і три окушки (Perca fluviatilis). Рибка рухоміша взимку, не припиняє харчуватися, вирішив, що цього разу питання закрито. Не все так гладко, проте виявилося на ділі. Акваріум відкритий, без покривного скла, краснопірка кілька разів вистрибувала, вдавалося вчасно помічати та відходжувати, але адаптувалася до умов найшвидше. З окунем складніше. Використовую в оформленні вже не першого біотопного акваріума і завжди супроводжувалася ця рибка своєю скритністю та заляканістю. Довго розмірковував над цією поведінкою і дійшов висновку, що висота акваріума для утримання окуня має величезне значення і повинна бути не менше 45см., при меншій висоті почуваються некомфортно. Тому окунь виловлений і перенесений у ставок. За роки вивчення та запусків дійшов однозначного висновку, потрібно мати запас риби в наявності різних видів, щоб уникати проблем адаптації, звикання до замкнутого простору та годівлі. Ідеальний варіант - ставок для тих, хто живе в приватному секторі. Рослини які потрапили з ґрунтом в акваріум і які була можливість відразу ідентифікувати: аїр звичайний (Ácorus cálamus), очерет укоріняється (Scirpus radicans), осока водна (Carex aquatilis), пирій повзучий (Elytrígia répens), щетин Setaria viridis). Через два місяці пішов у зріст подорожник (Plantago major) на ділянці берега.
Скажу більше, використання декору та ґрунту з діючої водойми в кінцевому підсумку приносить багато неврахованих сюрпризів у вигляді різних живих організмів. Хто займається морськими акваріумами, зрозуміє мене напевно як ніхто інший. Першими швидко виявилися земляні черв'яки (Lumbricina), довелося аварійно виловлювати. Потім спалах мабуть від підвищення температури води живого пилу - найдрібніші мікроорганізми, серед яких - інфузорія, коловратки, наупліуси рачків і т.д., вивів із підмінами, хоча циклоп(Cyclopidae) залишився до кінця. Помітні згодом невеликі черевоногі молюски прудовики (Lymnaeidae) і беззубки (Anodonta). Багато з'явилося личинки бабки (Odonáta), а ось якого саме виду, знань мені в цьому питанні поки не вистачає.
Висновок: Експеримент із запуску зимового акваріума пройшов успішно, хоч і з невеликими відхиленнями. Імітація періоду танення та сходження льоду пройшла у повному обсязі. Лід, який заготовляв окремо і мав товщину 5-6см, протримався в акваріумі три доби, поки повністю не розтанув. Температура повітря почала потроху підвищуватись як і світловий день, пішла в активне зростання вся рослинність. Думаю, зрештою з часом вийшов би з нього і літній варіант берегової лінії, але війна, внесла свої коригування і банку довелося злити.